В українській мові багато слів, які через частку «не» змінюють своє значення, і дієслова «нездужати» та «не здужати» – яскравий приклад цього. Попри схоже звучання вони мають різні значення та правила вживання. «Всеосвіта» розповідає, як правильно їх використовувати.
«Нездужати» – про стан здоров’я
Дієслово «нездужати» пишеться разом із часткою «не» і означає почуватися погано, хворіти.
Приклади вживання:
- Нездужає Катерина, Ледве-ледве дише... (Т. Шевченко).
- Яке в тебе гаряче лице і руки. Може, нездужаєш? (М. Кропивницький).
«Не здужати» – про можливість щось зробити
Варіант «не здужати» пишеться окремо, оскільки частка «не» надає заперечного значення дієслову «здужати». Відповідно, «не здужати» – це не бути спроможним щось зробити, подолати або перемогти.
Приклади вживання:
- Я вже стара стала: не здужаю робити (І. Нечуй-Левицький).
- І так батожать бідного, що він Не здужає ні сісти, ані встати (В. Мисик).