Психологія бою, саморегуляція та ментори з бойовим досвідом
Як проходить адаптаційний період новобранців у Сухопутних військах
0
Як допомогти новобранцю якісно та з мінімальним стресом перелаштуватися з цивільного життя на військові рейки? Відповіді на це питання дає, зокрема, психологія. В усіх навчальних підрозділах Сухопутних військ запроваджений період психологічної адаптації для рекрутів. Це кілька днів лекцій, практичних занять з психології та суміжних дисциплін, а ще індивідуальна робота психологів з мобілізованими.
Таке нововведення вже позитивно впливає на моральний стан воїнів, якість їхньої підготовки та ефективність в бойових умовах. Та ще й допомагає колишнім новобранцям в кар’єрному зростанні.
Розповідаємо і показуємо, як працює адаптаційний період в одному з навчальних центрів Сухопутних військ.
Оптимальний бойовий стан: «Спрямовуйте свою лють в бік ворога!»
«Вам треба вміти входити в так званий “оптимальний бойовий стан”, а також – вміти розслаблятися після того, як бій завершився, – пояснює офіцер-психолог групі мобілізованих новобранців. – Оптимальний бойовий стан – це зосередженість на джерелі загрози й таке напруження психіки та вашого тіла, яке дозволяє найкраще виконувати бойове завдання».
Бійці уважно слухають лекцію, сидячи в навчальній аудиторії. На кожному – бронежилет. Шоломи, позначені скотчем, і автомати, взяті на запобіжники, лежать поруч.
Далі – практичні вправи: чоловіки за командою встають, повертаються в бік умовного «супротивника, який вирішив іти на штурм». Напружуються і зосереджуються, змінюючи позу на таку, з якої буде найзручніше спостерігати, вести вогонь, бігти – власне, діяти залежно від ситуації.
«Спрямовуйте свою лють в бік ворога. Можете кричати – це допоможе вам максимально швидко зібратися», – радить офіцер-психолог. Його слова перериває оглушливе ревіння десятків горлянок.
Потім за командою бійці розслабляються, заспокоюють дихання та виконують інші вправи. Одна з них найбільше припала новобранцям до вподоби: масаж обличчя, шиї та плечової зони. Хлопці спершу роблять його самі собі, потім – одне одному: розминають плечі двома руками, поклавши їх під кріплення бронежилетів. Бійці посміхаються та активно обговорюють ефект від масажу.
Один з методів подолання наслідків стресу – масаж
Наступна тема – значно складніша: йдеться про бойовий стрес. Лектор пояснює, як дати раду собі та як виводити зі стресового стану побратима в бойових умовах. Отримані знання хлопці випробовують одне на одному: перший номер «впадає в ступор», другий – взаємодіє з ним: плескає по плечі, заспокоює та ставить прості запитання, виводячи з цього стану.
На перерві бійці діляться враженнями від заняття, тим часом один з них вирішує знімати стрес більш «домашнім» способом. Військовий бере на руки суворого армійського кота, який в навчальному центрі відповідає одразу за два завдання: знищення гризунів і психологічну підтримку бійців. Кіт зручно вмощується на руках воїна і муркотить, перебираючи лапами «піксель».
Кіт в навчальному центрі відповідає за психологічну підтримку бійців
Психологічна адаптація новобранців
Так називають перші кілька днів, які мобілізовані та добровольці проводять у навчальних центрах Сухопутних військ. Вони займаються з армійськими та з цивільними психологами, які навчають їх адаптуватися до складних умов, дбати про власне тіло та психіку і відповідають на безліч запитань.
Ця новація з’явилася нещодавно, але позитивний ефект від адаптаційних днів вже помітний на нових групах курсантів, пояснює «Корсар», ветеран війни, психолог та тренер-інструктор громадської організації «Ліга офіцерів».
«Ми даємо навички, які згодом допоможуть діяти в екстремальних умовах на рівні автоматизму, – уточнює «Корсар», завершивши заняття з мобілізованими новобранцями. – І водночас ми вчимо бійців методам саморегуляції: як можна управляти своїми станами в екстремальній ситуації або після неї. Як надати допомогу собі або побратимам, коли виникає гостра реакція на стрес».
«В бойових умовах ми не підіймаємося до наших мрій і бажань. Ми опускаємося до свого рівня підготовки»
Період психологічної адаптації, який передує базова загальновійськова підготовка (БЗВП) – це досить нова практика в українському війську, тому його програму продовжують вдосконалювати. Втім, вона обов’язково включає в себе кілька моментів:
– Базові знання про психологію бою, стрес та психологічну допомогу.
– Вправи, які допомагають швидко входити в оптимальний бойовий стан та виходити з нього.
– Навички першої допомоги під час гострих стресових реакцій.
– Дихальна гімнастика, самомасаж та інші техніки нормалізації свого стану.
– Індивідуальна робота бійців з психологами.
– Культурні й мистецькі заходи.
Як психолог-практик із бойовим досвідом «Корсар» залучений не лише до підготовки мобілізованих, а й до вишколів бійців, які вже побували на фронті. Найпоширеніша їхня реакція після таких тренінгів: «Чому ж нас раніше цього ніхто не навчив?!», – каже фахівець.
«Нам треба підготувати велику масу людей за короткий термін. Виходячи з цього, ми й напрацювали програму тренінгів для психологічної адаптації новобранців. І тут маємо викладатися на 100%. Адже коли ми потрапляємо в бойові умови, то ми там не підіймаємося до наших мрій і бажань. Ми, навпаки, опускаємося до автоматизму, до свого рівня підготовки», – підсумовує «Корсар».
Кар’єра починається вже на етапі військової підготовки
Після періоду психологічної адаптації відбувається так званий «нульовий день» – фізичні випробування та контрольований стрес, який долають новобранці. І лише після цього починається власне базова загальновійськова підготовка (БЗВП).
Як сприймають адаптаційний період самі бійці? Чи відчувають вони користь від нього в подальшому? Роман, у минулому перекладач, а нині рекрут, відповідає ствердно.
«Тренери навчили нас методів саморегуляції в бойових умовах. Показали, як психологічні налаштування впливають на нашу силу та спроможності, – говорить новобранець. – Я вже понад два тижні у війську. Армія – це зовсім нові обставини, це інший розпорядок, ніж в цивільному житті. Але я відчуваю, що адаптувався. Багато в чому – завдяки навичкам, які ми тут отримуємо. Ну і завдяки оточенню: ми з побратимами почуваємося “в одному човні” та підтримуємо одне одного».
Один з курсантів, Дмитро, в цивільному житті є професійним музикантом. Він готовий багато розповісти про вплив на людську психіку мистецтва та музики зокрема. Дмитро ділиться своїми спостереженнями і про психологічну адаптацію у війську.
«Нас навчили способам змінювати свій психічний та фізичний стан: диханням, масажем певних точок та іншими способами. Ця тема мені близька: я й у цивільному житті приділяв їй увагу. Музика, наприклад, на наш стан потужно впливає, – згадує Дмитро свій цивільний досвід. – А в бою без необхідного психічного стану ти не зможеш бути максимально ефективним і робити те, що потрібно».
Психологічна адаптація є критично важливою у війську, адже більшість новобранців до початку занять з адаптації взагалі не вміли працювати зі своїми станами, каже Дмитро.
«Бойові умови – це постійне перебування у стані фонової тривожності. Нам треба вміти з цим працювати. До прикладу, нас навчили, що треба усвідомлювати і себе та своє тіло, і ситуацію, яка навколо. Не замикатися в собі, але й не відриватися від власного єства. Ти ніби “спостерігаєш за ситуацією з вікна власної фортеці”. І це допомагає витримувати всі труднощі бою та діяти адекватно», – підсумовує рекрут.
Період адаптації новобранців передбачає невеликий рівень навантаження та певну кількість вільного часу. Тому в навчальному центрі, який ми відвідали, до розпорядку дня додають елементи культурної програми та заохочують бійців до участі в ній.
Після занять із психології бою Дмитро приносить свою гітару. До обіду він встигне зіграти побратимам кілька власних композицій. Слухаючи музику, суворі чоловіки в пікселі розслабляються і думають кожен про щось своє. Останні акорди переривають аплодисментами.
До психологічної адаптації включають культурно-мистецькі заходи
«Кар’єра новобранця починається ще на етапі військової підготовки. Ми помічаємо тих, хто добре виявив себе, – каже один із офіцерів, який координує процес військової підготовки в навчальному центрі. – Наприклад, Роман і Дмитро – дуже кмітливі хлопці, з хорошими лідерськими якостями. Згодом, коли здобудуть бойовий досвід, спробуємо залучити їх до нас на інструкторські посади!»
«Доступ до психологів – не обмежений. Військовослужбовці отримують допомогу, якщо є потреба»
Олександра – військова психологиня, яка відповідає за програму адаптаційного періоду в навчальному центрі. Вона й сама є прикладом кар’єрного зростання у Сухопутних військах: починала солдатом, дослужилася до старшого лейтенанта. Пройшла шлях бойового медика в одній з танкових бригад.
«Впродовж дня проходила і пробігала всі позиції нашої роти, щоб допомогти кожному. Артилерійська дуель, стрілянина, вибухи – але хлопці завжди були раді мене бачити: відчували, що про них турбуються», – ділиться спогадом Олександра.
Бойовий досвід, а також профільна освіта тепер допомагають їй організувати психологічну підготовку нового покоління бійців.
На початковому етапі з новобранцями працюють як військові, так і цивільні психологи, капелани, а також ментори з числа інструкторів із бойовим досвідом, пояснює Олександра: «Для того, щоб навчити бійців діяти за межею “зони комфорту”, залучаються ментори. І вони хлопцям на власному бойовому досвіді розповідають, як подолати свій страх, як поводитися в тій чи іншій ситуації. Сьогодні майже всі, хто на інструкторських посадах, мають бойовий досвід».
Олександра, військова психологиня, відповідальна за адаптацію бійців
Військова психологиня згадує ще один важливий момент: психологи працюють з бійцями впродовж всієї військової підготовки, а не лише перші кілька днів.
«Доступ до психологів – не обмежений. Військовослужбовці, якщо є потреба, спілкуються з фахівцями та отримують допомогу. Але самі хлопці, імовірно, соромляться індивідуальних зустрічей з психологом, бо виявляють мало ініціативи. Частіше інструктори, офіцери і сержанти радяться з психологом з приводу тієї чи іншої людини, яка, на їхню думку, потребує допомоги. Або сам інструктор отримує поради, як комунікувати з конкретним бійцем, враховуючи його характер, темперамент і поведінкові прояви», – пояснює Олександра особливості роботи психологів у війську.
Попереду в новобранців – вправи зі зброєю, вогнева підготовка, тактика, медицина та інші теми, які треба буде пройти під час БЗВП. А потім – фронт і виконання бойових завдань. Просто їм не буде. Однак з перших днів у війську бійців навчають, як поводитися та тримати себе в руках у надскладних умовах. Навчальні центри звертають дедалі більше уваги на психологічну готовність воїна. Тому що від неї великою мірою залежить виживання бійця та його підрозділу на полі бою. А люди – найбільша цінність в українському війську та в Україні загалом.
Фото автора
Ми використовуємо