Ставимо амбітну ціль: зробити Тернопільщину економічним магнітом України

Минулого тижня в Західноукраїнському промисловому ХАБі відгримів перший за багато років на Тернопільщині Форум «Зроблено в Україні – Тернопільщина». Так, я не випадково вжив слово «відгримів», бо це була не просто банальна подія, це був масштабний проєкт, який повинен дати максимальний поштовх економічному поступу на західних теренах України.

Понад 2000 учасників. Більше 140 виставкових локацій, завдяки яким нам вдалось показати реальний потенціал Тернопільщини. Та й локація невипадкова, оскільки Індустріальний парк «Західноукраїнський промисловий ХАБ» – це символ того, що Тернопільщина не просто говорить про розвиток, а діє. Ми навіть символічно запустили виробничу лінію – знак, що економіка має рухатися попри війну.

Форум «Зроблено в Україні – Тернопільщина» – це був відвертий комунікаційний майданчик, де зібралися бізнес, урядовці, експерти, громади та інвестори, щоб чесно поговорити про виклики й сформулювати відповіді на них.

Ми мали 100 днів – від ідеї до реалізації. І, на мою суб’єктивну точку зору, впоралися. Це форум, де бізнесу нарешті дали не тільки слово, а й слухали це слово, щоб зробити належні висновки. Обговорення були глибокими – з конкретикою, кейсами та викликами. За що дякую усій команді організаторів форуму та засновнику Індустріального парку «Західноукраїнський промисловий ХАБ».

І я ще раз хочу публічно подякувати всім спікерам: представникам уряду, парламенту, громадам, партнерам і компаніям, які не бояться ризикувати й будувати тут і зараз. А Тернопільщина довела, що може бути драйвером змін.

Я невипадково взяв тижневу паузу, щоб написати свої думки про наслідки, які влада Тернопільщини відчуває після цієї події. Повірте, мені потрібно було багато обдумати, структурувати і переосмислити після почутого, а тепер ще й це все потрібно інтегрувати в Стратегію розвитку Тернопільщини, над якою працює велика команда обласної державної адміністрації разом із експертами, громадськістю і бізнесом.

Ми детально вивчили усю економічну історію та статистику за останні роки. Тому реально розуміємо всі плюси і мінуси Тернопільського краю. Наша область не є найбільшою ані на заході, ані на сході країни. Населення становить трохи більше мільйона осіб. Звичайно, найбільше людей проживає в обласному центрі. Найменше на півночі області, тобто на Кременеччині. Відповідно від загальної кількості населення області ми маємо 40-45% економічно активного населення. Це наша кадрово-ресурсна база.

Після початку повномасштабного вторгнення на Тернопільщину релокувались 62 підприємства. Знаємо, що це небагато. Але на це були свої об’єктивні причини і головна з них та, що у нас не було готових промислових площ, які б могли прийняти бізнес зі сходу та півдня України. Друга, але не менш важлива перешкода для релокації бізнесу – це відсутність великих потужностей електроенергії.

Однак, у нас дуже хороший географічний потенціал, адже, якщо говорити про захід України, то Тернопільщина знаходиться в центрі і велика кількість ключових міжнародних коридорів проходять через нашу область. Відповідно, ми маємо потужний логістичний та торговельний потенціал.

Якщо говорити про рівень економічного розвитку Тернопільської області, то згідно з національними мірками він не демонстрував надзвичайних досягнень і приблизно 55% економіки області створював агропромисловий комплекс – рослинництво, тваринництво, харчова промисловість.

Насправді, це і не добре, і не погано. Це просто та реальність, на якій ми маємо будувати свою стратегію економічного поступу. Особливо, в контексті того, що держава сьогодні створила дуже багато механізмів, які стимулюють внутрішнього товаровиробника. Гранти, дешеві кредити, компенсації відсотків дійсно зараз допомагають малому, середньому та мікробізнесу залучати дешеві кошти в розвиток економіки. І це чудово розуміють в Уряді та команді Президента Зеленського, тому максимально розширюють, вдосконалюють і спрощують ці механізми державного стимулювання бізнесу.

На місцевому рівні ми теж робимо все можливе для того, щоб на Тернопільщину приходив і розвивався не тільки середній чи малий бізнес, але й великий з потужними інвестиціями. Зараз ми максимально популяризуємо всі державні політики підтримки бізнесу та активно співпрацюємо зі всіма органами влади, такими як центр зайнятості, податкова служба, митниця, інспекція з питань праці тощо, щоб ефективно запровадити в області практику супроводу інвестора. До речі, за останні півроку в нас на супроводі знаходяться 37 проектів різного ґатунку.

Ми уже розпочали і плануємо найближчим часом завершити аудит усіх ресурсів Тернопільщини, людського капіталу, земель різного призначення, інфраструктури з логістикою, освітніх установ та усіх наявних і потенційних інвестиційних проєктів. Усе це стане фундаментом нашої оновленої обласної Стратегії розвитку, яку ми незабаром будемо презентувати.

Чи достатньо буде апгрейднути Стратегію розвитку області, щоб відбувся економічний прорив в Тернопільській області? Звичайно, ні. Тому ми паралельно займаємось визначенням потенційних точок зростання, тобто напрямків для інвестування. Це мають бути ті сфери, де в нас точно є переваги і потенціал. Зрозуміло, що агропереробний комплекс буде в центрі нашої уваги. Але про інші напрямки ми не забуваємо, зокрема про туризм чи крафтове виробництво тощо.

І тут ми плавно підходимо до того, на чому нам потрібно робити акценти, щоб максимально швидко досягти поставлених цілей. Найперше, ми звертаємось до місцевого бізнесу, який повинен почати об’єднуватись в асоціації та коаліції, щоб більш концентровано лобіювати ті чи інші потрібні рішення для сталого розвитку. Такі асоціації і коаліції дадуть змогу представникам місцевого бізнесу об’єднати і збільшити свій ресурсний і кадровий потенціал та у підсумку генерувати нові креативні проєкти. Якщо ви це не зробите самі, то за вас цього ніхто не зробить. Тому проявляйте більше ініціативи.

Другий акцент – це допомога від держави. Тернопільщині потрібні масштабні інвестиції в інфраструктуру та індустріальні парки, що дасть можливість реально розвивати виробництво і перейти від неприбуткового продажу сировини до глибинної переробки. Тут нам взагалі не обійтись без цифровізації та мінімізації бюрократичних процедур.

Третій – це осучаснення освітніх закладів – не лише вищої освіти, але й професійно–технічної. На останніх буде особливий акцент, адже там теж потрібні масштабні інвестиції, які в майбутньому почнуть працювати на відновлення України. Ми повинні не тільки модернізувати і перезапустити всі профтехучилища, ми повинні вдихнути туди нове життя. Туди зобов’язаний заходити бізнес, щоб студенти не просто отримували теоретичні знання, але й максимально швидко здобувати професійні навички.

Четвертий, але не менш важливий акцент – це тісна співпраця регіональної влади і органів місцевого самоврядування. Саме з останніми найчастіше комунікує бізнес і саме там залишилось чи не найбільше бюрократії. Місцеве самоврядування повинно завжди пам’ятати, що бізнес – це найбільший партнер місцевого самоврядування, адже саме завдяки тим податкам, які сплачує бізнес, формується бюджет кожної громади. Тому його точно не можна «доїти» (вибачте за слово), а йому потрібно максимально допомагати і сприяти.

П’ятий. Наразі трохи фантастичний, але після завершення воєнного стану я б дуже хотів, щоб ми на Тернопільщині взялися за формування окремої команди, яка б працювала виключно над маркетинговою стратегією області. Ця команда має розуміти і відчувати всі переваги Тернопільщини, як невеликого, але дуже маневреного і гнучкого регіону, який зможе використовувати всі наші переваги нам на користь. Вона повинна «створити» інвестиційні магніти, які будуть не лише притягувати фінанси, але й популяризувати нашу область в Європі та світі. До речі, інвестиційний паспорт Тернопільщина теж скоро буде мати максимально оновлений та апгрейднутий. Сприймайте це, як наш невеличкий анонс.

І на завершення. Повторюсь, але ми мусимо повністю відійти від практики продажу чи експорту сировини і переходити в глибоку переробку. Переробка – це не лише додана вартість і робочі місця, це на порядок вищі податки, які сплачує бізнес в бюджети різних рівнів. Коли ми це врешті усвідомимо, то почнемо створювати локальні ланцюги від фермера до кооператива, від кооператива до переробки, від переробки до бренду, від бренду до експорту. І всі матимуть достойну високооплачувану роботу.

Якщо всі ці зусилля ми зберемо в один кулак, то Тернопільщина отримає реальний шанс здійснити економічний прорив. І від цього виграють всі – і держава, і Сили оборони, і громади, і українці. Давайте разом станемо драйвером змін.