Як ми зробили сталість стратегічною перевагою бізнесу у час війни

Розпочинаючи навчання на програмі для менторів Green House for Social Innovators від ЄС у січні 2024 року, я чітко розуміла, що хочу стати кращою менторкою саме для українського бізнесу в реаліях війни. Зараз, через півтора року навчання й наставництва для бізнесу, хочу поділитися кейсом стійкості, та чим це досвід може стати корисним для українських компаній.

Окрім підсилення навиків глибинного аудиту, стратегування, пошуку антикризової візії й ефективного супроводу бізнесу, під час навчання я отримала ще й неймовірну спільноту тих, хто, як і я, любить щодня шукати нові рішення для великих проблем, зокрема, у сталості та соціальних інноваціях. Разом ми навчалися, а пів року тому зустрілися зі своїми менті, для яких після глибинного аудиту створили стратегію сталих змін на 6 місяців.

На відміну від більшості менторів, які у межах цієї програми працювали зі стартапами у сферах техінновацій, моди, косметики, корму для тварин, туризму, мені у співпраці із Катериною Уваровою, засновницею 3,14BAN (бренду, що проводить апсайклінг банерів), пощастило досліджувати середній бізнес – Мандрик Group із Києва, що обʼєднує садочок та початкову школу, онлайн-школу, кейтеринг школярів та організацій, а також доставку здорової замороженої їжі.

З чого ми почали? Аудит, план, а потім – одна година зустрічей щотижня. Ось що у нас вийшло за менше як шість місяців співпраці.

Освіта. За ці пів року освітній напрям перейшов на багаторазовий сталий посуд для дітей із пресованої пшениці й скоротив використання пластику на 70%. Цифра вражає, тож почала з неї. Але напевно однією з найбільш масштабних змін стало отримання кредиту на енергоефективність (сонячні батареї), що допомогло бізнесу рухатися до енергетичної незалежності. У соціальному аспекті також встигли реалізувати чимало активностей: вирішили посилити допомогу соціально вразливим групам, дітям військових тощо, а також започаткувати та розвивати Політику турботи про працівників, адже усім нам зараз не завадить турбота та піклування. Тим більше, якщо близькі – у війську. Велика мета школи – розвивати учнів лідерами сталості, використовуючи принцип reuse (перевикористання), reduce (скорочення) та recycle (переробка) та ряду інших свідомих «R». Цей підхід – про наскрізну сталість, що дозволяє бути ощадливими там, де це стратегічно важливо для спільноти, країни та самого бізнесу, водночас приносячи нові можливості для зростання й розвитку.

Їжа. Із напрямком їжі ми також зробили чимало і в екологічному, і в соціальному аспектах. Оптимізували логістику й процеси, перейшли на упакування їжі у контейнери із кукурудзяного крохмалю (знову «мінус» пластик!), повернули на роботу ветерана, розпочали вихід на нові цільові аудиторії - клініки, реабілітаційні центри, а ще почали здавати на переробку органіку – і згодом побачимо квіти, що виростуть завдяки підживці, виготовленій із цього компосту!

Це – далеко не всі наші результати, і все це – у час повномасштабної війни, коли сталість можна легко занести до другорядних завдань. Ми ж підсилили її як ключову стратегічну перевагу!

Чого український бізнес може навчитися з цього кейсу?

• Системний підхід через аудит і стратегію сталості. Насамперед успіх починається з глибинного аудиту бізнес-процесів та чіткого плану дій навіть. Це дозволяє розставити пріоритети й зосередитися на найважливіших кроках, навіть у складних умовах війни. І це, звісно, не виключає уважності до змін в екосистемі та гнучкості й адаптивності.

• Зменшення використання пластику й перехід на більш екологічні матеріали. Заміна одноразового посуду на багаторазовий із пресованої пшениці та укладання договорів на органічний компост показали, що екологічні рішення економлять ресурси та підвищують довіру клієнтів. А ще мінімізують використання виробів з нафти, яку, в тому числі виробники беруть з Росії.

• Соціальна відповідальність як конкурентна перевага. Підтримка дітей військових, ветеранів, а також розвиток політики турботи про працівників — рушійна сила для зміцнення корпоративної культури та репутації бренду.

• Безперервна екосвідомість у бізнесі. Дотримання принципів reuse–reduce–recycle не лише знижує витрати, а й відкриває нові можливості для зростання, розширення клієнтської бази й залучення партнерів, які цінують принципи сталості й відповідального ведення бізнесу.

Для когось цей приклад – про мрійників, а для когось, сподіваюсь, стане дорожньою картою для старту, зростання й масштабування – крізь сталість!